Підкорення Марса — це давня мрія людства, яка безліч разів знаходила своє втілення в різних медіа від фантастичних романів до фільмів і серіалів. Ігрова індустрія також не пасе задніх — у нас є безліч гарних прикладів відеоігор, які фантазують на тему експансії на далеку пустельну планету й перетворення її на зелений рай.

Farlanders — ще одна спроба запропонувати свій погляд на цю тему. Гра від українського розробника Андрія Бичковського, добираючись до свого релізу, пройшла немало випробовувань — демоверсії на itch.io, участь у Indie Cup, Kickstarter та врешті-решт реліз у Steam. Тож давайте глянемо, яким заселення Марса вийшло цього разу.

КОРПОРАТИВНІ ІНТРИГИ

Farlanders у своїй основі — містобудівний симулятор. Головною задачею гравця буде побудова успішної колонії на поверхні Марса. Гра пропонує пройти сюжетну кампанію, поділену на окремі епізоди, яка поступово проведе через усі базові механіки від розбудови першого поселення до видобутку рідкісних матеріалів з надр піщаної планети.

Історія — зазвичай рудиментарний елемент в подібних іграх, який ще хоч якось дає про себе знати під час поступового навчання гравця усім базовим механікам, а потім потроху зводиться до мінімальних наративних вкраплень на початку місій, або десь між ними. Farlanders — не виняток. Ми граємо за Марко — нового працівника однієї з корпорацій, які займаються тераформінгом Марса. По сюжету нас будуть вести наради з начальством, переписки з матір’ю, яка залишилася на Землі, відеоблоги від хейтерів і безліч всяких записок, що стосуватимуться гравця.

Якоїсь суттєвої наративної цінності місцевий сюжет не несе, проте він непогано обрамлює наш перехід до щоразу складніших і відповідальніших завдань і навіть має декілька твістів, за якими цікаво слідкувати. Основний масив наративу виділений в окремому меню до кожного розділу, щоб не відволікати від головного — ґеймплею.

МАНІПУЛЯЦІЇ З ЧАСОМ І ПРОСТОРОМ

Гра пропонує базовий набір механік, які є невід’ємною частиною жанру: розбудова поселення з урахуванням дефіциту ресурсів, налагодженням інфраструктури та підтримання гарного настрою ваших поселенців. Головною відмінністю від решти подібних ігор є те що, замість звичайного плину часу з можливістю перемотування і паузи, Farlanders має покрокову систему. За рахунок цього вона не спішить поглинути усі твої накопичені ресурси і не підганяє приймати швидкі рішення. У гравця немає обмежень по часу, через що він може розраховувати всі свої ходи достатньо ретельно

Оскільки події гри розгортаються на не надто привітній до “гостей” планеті, то проблеми виникають від самого початку. Перший виклик, який кидає нам Farlanders — це рельєф. Поверхня Марса вкрита безліччю каньйонів, пусток та гір. Знайти оптимальне місце для посадки вашого корабля з колоністами не так просто, але на підмогу приходять інструменти тераформування. Раз на декілька ходів гра дає можливість змінити поверхню, запропонувавши декілька форм ландшафту на вибір. Можна підірвати гори, зрівнявши поверхню для подальшого будівництва, або скопати пустельні піски, зробивши їх придатними для фермерства. Сама поверхня поділена на сітку з квадратів, тому втіснити наявні форми буває непросто.

Тераформи мають безліч ефектів та умов для успішного виконання, тому вибрати необхідну не так просто. Інколи ти витрачаєш їх неефективно, інколи витрачаєш їх десь подалі від основного поселення, але коли ти знаходиш, де використати форму на 100% — це неймовірно приємно. Окрім цього, рельєф впливає також і на лінії інфраструктури, але там усе доволі просто – з’єднуємо усе відповідною мережею та й усе.

ВІД СЕЛИЩА ДО МЕГАПОЛІСУ

Як і будь-який містобудівний симулятор, Farlanders — саме про розвиток свого поселення. Усе починається зі забезпечення базових потреб, і вже на цьому етапі слід робити перші нелегкі вибори. Наприклад, джерел води на поверхні не так багато, тому доводиться обирати, як саме їх використати — для прямого споживання чи для фермерства. Чим далі, тим більше виборів постає перед гравцем, але ресурсів завжди не вистачає, тому необхідно балансувати між потребами так, щоб не виникло дефіциту — поселенці не будуть жити в колонії, де їм не забезпечують бодай базового комфорту. А як тільки колоністи плюнуть на все й покидатимуть Марс, це стане початком кінця. На щастя, на ранніх етапах гра відкриває можливість торгівлі зі зовнішнім світом, що інколи добряче виручає в критичних ситуаціях. А з часом торгівлю можна буде використовувати, щоби продавати надлишки ресурсів і купувати собі необхідні тераформи.

Розбудовуючи місто й привертаючи нових жителів до своєї колонії, ви поступово відкриватимете можливості розвитку через дерево технологій. Там усе доволі просто і скромно. Умовно розвиток можна поділити на 3 категорії: покращення побуту поселенців, покращення фермерства й покращення видобутку ресурсів.

Фермерство зрештою дасть змогу озеленити планету, але на словах це звучить краще, ніж воно є насправді. Озеленення тут немов на зовсім ранньому етапі, без хоч якихось перспектив на майбутнє — гравець просто змінює вигляд окремих клітинок на мапі, та й усе. З цими клітинками нічого не можна зробити, вони просто є. Проте це гарний спосіб заробити грошей, оскільки гра “виділяє субсидії” тим, хто працює над перетворенням Марса на “Зелену Планету”. З іншого боку,  розвинувши видобування, відкривається можливість закопатися в печери й вивчати і надра Марсу. Під землею правила гри дещо видозмінюються, що на пізніх етапах гри трохи освіжає звичний ґеймплей. За різноманітнісь ігроладу також відповідає генератор мапи — навіть у сюжетних сценаріях Farlanders повністю залежить від рандому. Так, це робить кожну мапу/партію неповторною, , проте рандом може згенерувати занадто некомфортні стартові умови, тому інколи старт ігрової сесії починається з декількох перезавантажень в пошуках ідеальної мапи.

Створюючи раз за разом нове поселення на Марсі, відчувається, що все зливається в потік менеджменту обмежених ресурсів, тому щойно ви освоїте основи містобудівництва, гра стає доволі одноманітною. Дерево технологій розвивається занадто стрімко, а за його межами гра нічого не пропонує, окрім як масштабувати поселення, задовольняючи потребами все більшу кількість населення. Звісно, чим більше поселення, тим більш крихким стає баланс, і усе зламати стає доволі легко, враховуючи що на цьому етапі гри розбудова стає доволі механічною — просто тримаємо усі показники ресурсів на задовільному рівні. Але за монотонністю легко втратити інтерес до процесу…

Приємна картинка і музичний супровід перший час будуть рятувати вас від одноманітності — вони тут виконані на вищому рівні. Піксель-арт виглядає прекрасно, і попри малу деталізацію розуміти, що відбувається на сітці заповеній безліччю будівель, доволі легко. В орієнтуванні на мапі допомагає також саунддизайн. У кожної будівлі є своє звучання: житлові приміщення повняться галасливими людьми, які зайняті своїм побутом, а заводи — звуками виробництва. На додаток до цього, у гри непоганий саундтрек, який ідеально підходить темпу гри.

ВИСНОВОК

Farlanders пропонує класичний містобудівний геймплей, де наріжним каменем ігрового процесу є менеджмент обмежених ресурсів, розбавлений кількома дійсно цікавими ідеями, як-от покроковою системою часу чи пазл-тераформінгом. Проте гра дуже швидко розігрує усі свої козирі, стаючи дещо одноманітною. Виправити це мають на меті майбутні оновлення, які додадуть нові режими ( пісочницю, щоденні випробування тощо). Проте, крім режимів, розробнику також варто приділити увагу розширенню кількості можливостей і контенту. Тим не менш, те що гра пропонує зараз —  100% варте уваги, особливо якщо ви фанат жанру. Вас чекатимуть як мінімум 10 годин захопливого підкорення пустельної планети Марс.

Автор: Максим Ровінський